Понеділок, 18.12.2017, 01:24
Вище художнє професійно-технічне училище № 5 м. Вінниця
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Посилання







Реклама
Категорії розділу
Заміни [0]
Новини [59]
PRESIDENT.GOV.UA
Новини міської ради:

Тема: Методи контролю знань, умінь та навиків учнів, їх аналіз.

Мета: розглянути способи перевірки знань, умінь та навиків учнів на уроках, доцільність використання різних методів, закріпити практичним створенням завдань для учнів на прикладі свого предмета.

Забезпечення:  проектор, комп’ютер, завдання, презентації.     

 

Хід заняття

Будь-яка система організації навчального процесу повинна підвищу​вати мотивацію учнів щодо навчання через постійний контроль їхніх знань і вмінь, гласність результатів, змагальність. Потрібно постійно акти​візувати роботу учнів протягом семестру або періоду викладення дис​ципліни, змушувати їх працювати систематично і самостійно, розширювати можливості для всебічного розкриття здібностей учнів, розвивати їхнє творче мислення, розширювати межі самостійної роботи і докорінно удосконалювати відносини в ланці «викладач-учень», створюючи атмосферу співробітництва.

У навчально-виховному процесі важливе місце займає оцінка, облік і корекція знань майбутніх спеціалістів. У практичній діяльності перевірка та облік знань учнів дозволяє об'єктивно з'ясувати результативність навчання, його позитивні та негативні сторони, встановити причину недоліків і побачити шляхи удосконалення навчального процесу .

Викладач зобов'язаний систематично контролювати засвоєння знань учнями.

Мета контролю знань: встановлення якості засвоєння учнями певного блоку теоретичного чи практичного матеріалу.

Завдання контролю знань :

ü​ з'ясувати готовність учнів до засвоєння нових знань, здійс​нення внутрішньодисциплінарних зв'язків;

ü​ накопичити інформацію про самостійну роботу студентів під час вивчення теми;

ü​ корекція набутих знань;

ü​ визначити ефективність використання форм, методів і прийомів навчання;

ü​ з'ясувати глибину засвоєння знань, вироблення умінь і навичок, здібностей оперувати ними.

Системний підхід до практичного використання методів контролю знань

У педагогічній літературі розрізняють різні види контролю:

Попередній контроль здійснюється перед вивченням нового матеріалу, для з'ясування якості опорних знань, навичок і вмінь для їх актуалізації та корекції, встановлення необхідних внутрішньопредметних та міжпредметних зв'язків.

Поточний контроль засвоєння знань, умінь і навичок найдієвіший засіб стимулювання й активізації навчальної діяльності учнів. Під час поточного контролю всебічно здійснюється внутрішній і зовнішній зв'язок. Цей вид контролю характеризується оперативністю, різноманіт​ністю використання методів і прийомів. До нього залучається значна кіль​кість учнів, а також створюється можливість повторювання й закріплення інформації за активної участі всіх учнів групи. Він здійснюється під час проведення практичних, лабораторних занять і має на меті перевірку рівня підготовленості учня до виконання конкретної роботи.

Допоміжний контроль засвоєння знань надає можливість викладачу з'ясувати безпосередньо на вході заняття на скільки дохідливо та зрозуміло він викладає навчальний матеріал, як успішно долається кожний етап заняття. Допоміжний контроль використовується також перед проведенням лабораторних і практичних занять як засіб активізації опорних знань учнів.

Підсумковий контроль передбачає перевірку засвоєння знань з дисципліни або значної його частини. Підсумковий контроль включає семестровий контроль, поетапну та державну атестацію.

Форми контролю знань

Залежно від специфіки організаційних форм проведення занять розрізняють певні форми контролю знань учнів.

Фронтальний контроль за роботою учнів дуже ефективний на сучасних заняттях. Організація фронтального контролю полягає у тому, що над завданням одночасно працює вся група. Відповіді учнів можуть бути:

ü​ усні, під час проведення фронтальної бесіди з усією групою, вирішення проблемної ситуації з усіма учнями тощо;

ü​ письмові, під час проведення письмової контрольної самостійної роботи, замальовування тощо;

ü​ практичні, під час виконання учнями дослідів практичних завдань, складання актів, планів, схем, таблиць та ін.

Проведення фронтальних бесід з учнями будується таким чином, щоб у них брала участь вся група. За цієї форми контролю на запитання викладача, за порівняно невеликого обсягу матеріалу, короткі відповіді з місця дають багато учнів. Ця форма контролю дозволяє вдало сполучити перевірку з завданнями повторення і закріплення пройденого матеріалу, викликаючи підвищену активність аудиторії.

Якість опитування в значній мірі залежить від майстерності викладача. Постановка питання повинна бути чіткою, логічною. Запитання формуються в атмосфері взаємної довіри й поваги.

Дуже часто фронтальне опитування приймає вигляд жвавої бесіди. За вмілого застосування фронтального опитування, за порівняно невеликий час, здійснюємо перевірку знань у значної частини учнів.

Письмовий контроль знань у вигляді контрольної або самостійної роботи проводиться тоді, коли вивчена тема або розділ програми. Для цього виду контролю знань вибираються вузлові питання.

Якщо контрольна робота передбачається навчальним планом, то вона проводиться згідно з графіком і програмою дисципліни.

Під час перевірки контрольних робіт викладачі глибоко аналізують їх виконання, систематизують помилки, які допустили учні. Для аналізу контрольної роботи використовується частина наступного заняття.

Групова форма організації контролю використовується, коли виникає необхідність перевірити підсумки навчальної роботи чи хід її виконання частиною учнів групи, що отримала певне колективне завдання на занятті. При цьому питання ставляться всій групі, у їхньому вирішенні беруть участь усі учасники навчального процесу, що працювали у складі цієї групи, але із обов'язковим залученням до обговорення інших.

Індивідуальний контроль широко застосовується для ґрунтовного ознайомлення викладача зі знаннями, уміннями і навичками окремих учнів. У зміст відповіді учня входить пояснення теоретичних питань, виконання різних вправ, задач. За індивідуального контролю звертається увага на докладність, усвідомлений характер відповіді, логічність суджень, уміння застосовувати засвоєні знання. З цією метою йому задають додаткові запитання. Індивідуальний контроль, у більшості випадків, застосовується під час проведення лабораторних і практичних занять.

У комбінованій формі контролю досягається вдале сполучення індивідуального контролю з фронтальним і груповим, що дає можливість ґрунтовно перевірити певну кількість учнів за порівняно невеликої затрати часу.

Самоконтроль учнів забезпечує функціонування внутрішнього зворотного зв'язку в процесі навчання. Самоперевірка має велике психо​логічне значення, стимулює навчання. З її допомогою учень реально переконується в тім, як він опанував знання, перевіряє правильність виконання роботи шляхом зворотних дій, оцінює практичну значимість результатів виконаних завдань, вправ, дослідів.

Отже, форми контролю повинні бути різноманітні. Перевіряється не тільки запам'ятовування, але й глибоке осмислення навчального матеріалу, здатність учнів користуватися своїми знаннями. «Знання без застосування - хмари без дощу», - так звучить таджицьке прислів'я. Отже, перевірка знань і умінь повинна бути комплексна, заснована на певній системі, тобто така, яка, по-перше, давала б можливість перевірити знання фактичного матеріалу, а по-друге, сприяла б перевірці уміння учнів використати ці знання на практиці. Таким чином, перевірок одного і того ж навчального матеріалу повинно бути декілька.

Методи контролю

Спираючись на положення сучасної педагогічної науки, вимоги нормативних документів, особистий досвід, викладачі використовують у своїй роботі такі методи контролю навчальної діяльності, знань та умінь учнів:

ü​ методи усного контролю;

ü​ опитування у формі інтерв’ю;

ü​ методи письмового контролю;

ü​ методи педагогічного спостереження;

ü​ методи практичного контролю;

ü​ методи програмового контролю.

Методи усного контролю: бесіда, розповідь, диспут, повідомлення про результати досліду, спостереження.

Усне опитування - це найдавніша й найпоширеніша форма вимірю​вання знань. Тому саме її частіше мають на увазі, коли говорять про традиційний контроль знань. Його практичне використання в навчальній роботі і досвід викладачів часто свідчать про те, що усна форма перевірки знань та їх оцінювання не відповідають об'єктивності і надійності (одна і та ж особа по-різному оцінюється різними екзаменаторами). Але користь цього методу, на нашу думку, полягає в тому, що він допомагає удоско​налювати в учнів мовну практику і культуру мовлення. Усну форму контролю найдоцільніше використовувати під час вимірювання загальних знань.

Під час усного опитування на уроці учні набувають навички і уміння мислити, аргументувати, викладати свої думки грамотно, логічно, у розгорнутій формі, відстоювати свою точку зору, дискутувати.

Але усне опитування має й недоліки: нерідко воно займає більшу частину заняття, не лишаючи достатнього часу для інших видів діяльності на занятті.

Досить поширене використання на заняттях з різних дисциплін знайшло ущільнене опитування, з застосуванням карток, що дає можли​вість за короткий час перевірити знання значної частини учнів.

Методи письмового контролю об'єднують письмові, розрахункові та графічні роботи, предметні диктанти, реферати, перевірку складених тез конспектів самостійного вивчення. Методи письмового контролю дозволяють одночасно охопити всіх або певну частину учнів і перевірити їх відповідно до поставленого завдання. Порівняння виконаних робіт дає можливість з'ясувати ступінь засвоєння знань, найбільш характерні помилки й основні труднощі в оволодінні навчальним матеріалом, вивчити причини їхньої появи і намітити шляхи їхнього усунення.

З упровадженням у навчальний процес новітніх педагогічних технологій, сучасних технічних засобів стає нераціональним використання традиційних методів. Потрібні більш сучасні та об'єктивні методи для вимірювання та оцінювання рівня знань, умінь і навичок учнів. Як і багато наших колег, вважаємо, що таким, так би мовити, комплексним методом є тестовий контроль, який дозволяє забезпечити:

• об'єктивність і справедливість оцінки знань;

• відсутність емоційних стресів і перевантажень, психологічного впливу на учнів;

*​ прозорість і гласність результатів контролю;

*​ розвиток індивідуально-диференційованої роботи учнів;

*​ можливість одночасного контролю великої аудиторії за умов відносно невеликих затрат часу на його проведення.

Крім цього, тестовий контроль дозволяє здійснити перевірку знань та якості навчання на всіх етапах навчального процесу, тобто провести вхідний, поточний та підсумковий контроль. 1 що дуже важливо, цей метод дозволяє успішно автоматизувати за допомогою комп'ютерних технологій як навчальний процес у цілому, так і контроль за ним.

Також поряд з традиційними методами контролю значне місце посідають і інтерактивні методи, які дозволяють у цікавій або ігровій формі провести опитування та оцінювання знань учнів. Такі методи спонукають учнів до пошуку відповіді, актуалізації опорних знань та активізації навчальної діяльності. Належне місце займають підсумкові ігри, що передбачають змагання, що значно підвищують активність учнів, а дух змагання – підвищує рівень пізнавальної діяльності та інтересу до предмета.

Висновок

Результатом контролю знань, умінь і навичок є оцінка. Вона одержує визнання учнів і стимулює їх працездатність у тому випадку, коли є об'єктивною, справедливою, навчальною. Оголошення оцінок прово​диться після відповіді на питання або в кінці заняття. Проводиться аналіз знань і вмінь учнів, вказуються позитивні й негативні сторони володіння матеріалом, зазначаються шляхи подолання труднощів для отримання вищої оцінки.

Бесіда з учасниками ШПС «Пошук» про позитивні сторони та недоліки вибраних методів для контролю знань.І. Практичне частин – створення прикладів завдань учасниками заняття. Обговорення їх.

Завдання 1. Термінологічне лото. Учасникам засідання пропонуються терміни з педагогіки, які прикріплені на дошці зворотною стороною, щоб не бачили. Починаючі спеціалісти по-черзі підходять до дошки, обирають термін та дають відповідь на нього.

Терміни

Педагогіка

Методи

Технологія

Урок

Інновація

Завдання 2. Вправа «Так і ні». Учасникам пропонується певне твердження, а вони повинні відповісти лише так або ні.

Запитання

  1. Наука -  сукупність систематизованих знань, умінь і навичок, поглядів і переконань, а також певний рівень розвитку пізнавальних сил і практичної підготовки набутих внаслідок навчання у навчальному закладі або шляхом самоосвіти.   (Освіта)
  2.  Педагогіка (майстерність виховання) – наука про навчання і виховання підростаючих поколінь.
  3.  Майстер виробничого навчання – педагог професійно-технічного закладу освіти, який навчає учнів професії, зокрема повідомляє їм технічні відомості, формує в них виробничі уміння й навички, культуру праці.
  4. Організатор – педагог, який крім викладання здійснює роботу з організації навчання та виховання учнівського колективу певного класу чи навчальної групи.   (Класний керівник)
  5.   Викладання – діяльність педагога у процесі навчання, яка полягає в наданні учням пізнавальних знань, повідомленні нових знань, організації спостережень, лабораторних і практичних занять, керівництві роботою із засвоєння, закріплення та застосування знань, перевірки їх якості, а також навичок та вмінь.
  6. Вихованість – процес цілеспрямованого і планомірного формування й розвитку світогляду, переконань і почуттів, волі й характеру, потреб і здібностей, моральних, трудових, естетичних та фізичних якостей людини, характерних рис особистості.  (Виховання)
  7.  Дидактика (повчальний) – частина педагогіки, що розробляє теорію освіти і навчання, виховання в процесі навчання.
  8.  Книга – друкований твір, в якому викладено основи знань з певного навчального предмета на високому науковому та методичному рівні.   ( Підручник)
  9.  Спеціальність  (заняття, фах) – вид трудової діяльності людини, яка володіє комплексом спеціальних теоретичних знань та практичних навичок, набутих в результаті фахової підготовки, досвіду роботи.  (Професія)
  10. Кваліфікаційна характеристика – сукупність вимог, що визначають професійні знання, вміння та навички випускника професійно-технічного навчального закладу.
  11. Бесіда – метод навчання, при якому педагог, спираючись на здобуті учнями знання та досвід, ставлячи запитання, підводить їх до розуміння і засвоєння нових знань, повторення і перевірки навчального матеріалу.
  12. Тестування – вираз в умовних знаках (балах), а також в оцінювальних судженнях учителя, майстра рівня засвоєння учнями знань, набуття вмінь і навичок, встановлених програмою, рівня старанності і додержання дисципліни.   (Оцінка)
  13. Виховна година – одна з форм зв’язку навчального закладу з батьками і пропаганди серед них  педагогічних знань.     (Батьківські збори)
  14. Естетика  (чуттєво сприйманий) – наука про почуття людини, їх становлення, розвиток і вияв у різних сферах людської життєдіяльності – у сфері праці, науки, мистецтва, політики, ідеології, релігії тощо.
  15. Психологія (душа і вчення) – наука про закономірності виникнення, розвиток і форми вияву психіки у людини і тварини, про психічні процеси і властивості, які є компонентами діяльності й спілкування людей, поведінки тварин.
  16. Самоосвіта – освіта, яку здобувають у процесі самостійної роботи, без проходження систематичного курсу навчання в  стаціонарному навчальному закладі.
  17. Розвиток – специфічний процес зміни, результатом якого є виникнення якісно нового; поступальний процес сходження від нижчого до вищого, від простого до складного.
  18. Урок – основна організаційна форма навчально-виховної роботи у закладах освіти різного типу.
  19. Навчальна  майстерня – спеціальне приміщення для урочних і позаурочних занять, обладнане лабораторними і демонстраційними приладами, інструментами, матеріалами, навчально-наочними посібниками що висвітлюють результати фундаментальних і прикладних наук в конкретній галузі.   (Кабінет  навчальний)

Завдання 3. Розгадайте кросворд

Учасникам пропонується кросворд, де зашифровані педагогічні поняття та процеси. Зазвичай кросворди використовують на етапі закріплення знань, але можна і на початку для перевірки знань.

До того ж, завдання з кросвордом можна урізноманітнити. Наприклад, одна група учнів може придумати питання до поданих слів кросворду, інша – навпаки, дати відповіді на питання, і т.д.

По горизонталі:

1) Заняття складається з декількох взаємопов'язаних між собою частин, які підпорядковуються єдиній меті, доповнюють одна одну, складають єдине ціле. (Комплексне)

2) Заняття частіше за все проводиться в ігровій формі, характеризується тим, що виконання дитиною або дорослим будь-яких дій підпорядковане визначеному сюжету. (Сюжетне)

По вертикалі:

1) Заняття складається з декількох частин, майже не пов'язаних між собою. (Комбіноване)

2) Заняття підпорядковане певній темі та одній меті. (Тематичне)

3) Заняття базується на основі комбінованого, коли педагог приділяє увагу якомусь питанню, тобто робиться акцент на одному виді діяльності. (Домінантне)


На правах реклами

Ваш пошук роботи
починається тут.

Допоможи адміністратору
Система Orphus
Форма входу
Пошук
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Ми Вконтакте
Реклама
Наше опитування
Як Вам наш сайт?
Всього відповідей: 679
Наші фотографії
Статистика
Архів записів
Copyright McWest © 2017Використовуються технології uCoz