Четвер, 12.12.2019, 23:05
Вище художнє професійно-технічне училище № 5 м. Вінниці
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Посилання







Реклама
Категорії розділу
Заміни [0]
Новини [61]
PRESIDENT.GOV.UA
Новини міської ради:

Тема: Історія розвитку педагогічної науки (слайд 1)

Мета:

  • розширити уявлення педагогів про особливості реалізації ІІІ етапу вирішення методичної проблеми училища «Формування основних компетентностей учнів шляхом використання інноваційних технологій»;
  • пригадати імена вітчизняних постатей педагогів та їх досвід і внесок у становлення та розвиток педагогічної науки, що стали міцним підґрунтям для формування сучасного освітнього процесу;
  • ознайомити педагогічних працівників з особливостями розвитку освіти на Поділлі в цілому та художньої освіти Поділля зокрема;
  • розширити спектр світогляду педагогічних працівників на історію становлення педагогічної науки через призму проведення конференції «Історія розвитку педагогічної науки». (слайд 2)

Обладнання: проектор, ноутбук, дошка, заздалегідь підготовлені тематичні відеофрагменти, презентації в Power Point.

Цільова аудиторія: викладачі та майстри виробничого навчання ВХПТУ №5 м. Вінниці

Теми для виступу:

1. Павлусенко С. О. (до 5 хв): «Вклад вітчизняних педагогів у розвиток освітнього процесу та педагогічної науки в цілому».

2. Лірник Л. А. (до 5 хв): «Соціально-культурні та історичні передумови розвитку освіти на Поділлі в першій половині ХІХ ст».

3. Афанасьєва Л. Г. (до 5 хв): «Вклад діячів культури і мистецтва у розвиток художньої освіти Поділля».

Перебіг заняття

Вступ (слайд 3)

В епоху радикальних перетворень сучасного суспільства проблеми історичного досвіду, накопиченого за тисячоліття, потребують наукового аналізу й критичного переосмислення. Збільшений інтерес до минулого ставить перед історією педагогіки завдання більш глибокого вивчення й узагальнення педагогічної спадщини українського народу, що відображає його багатовікові традиції, розвиток художньої освіти та підготовки викладача на засадах гуманізму, творчості, здатності на високому рівні здійснювати педагогічну дію.

Кожен студент, що здобуває педагогічну освіту вивчає різноманітні інноваційні технології, прийоми навчання та методики сучасного викладання навчального матеріалу. Проте зовсім неможливо обійтись без традиційних методик, які започаткували великі педагоги. Особливості викладання художніх дисциплін дещо відрізняється від методики навчання загальноосвітніх предметів. На сучасному етапі розвитку людства важливо гарно володіти прикладними та нестандартними прийомами навчання. Проте все, що було започатковано і впроваджено до сьогодні є невід’ємною частиною педагогіки. Для того аби удосконалювати сучасне, необхідно володіти традиційним.

Значну роль у впровадженні та розвитку сучасних технологій та методик викладання відіграють історико-педагогічні дослідження застарілих методів навчання, що раніше використовувались, адже саме вони дають можливість виявити особливості та закономірності освітньо-культурного поступу на Поділлі, виявити позитивний досвід минулого, що може творчо використовуватися у сучасній педагогічній практиці, встановити та популяризувати імена провідних педагогів-практиків художнього спрямування, які досі залишаються невідомими широкому загалу.

Всі ми знаємо відому цитату «Без минулого немає майбутнього…». Прошу звернути вашу увагу на порівняльний відеофрагмент про педагогічні ідеї В. О. Сухомлинського та концепції НУШ (відео 1). (слайд 4)

Важливий внесок у розвиток української педагогічної науки внесли СУХОМЛИНСЬКИЙ ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ (слайд 5), АЛЧЕВСЬКА ХРИСТИНА ДАНИЛІВНА (слайд 6), МАКАРЕНКО АНТОН СЕМЕНОВИЧ (слайд 7), РУСОВА СОФІЯ ФЕДОРІВНА (слайд 8), СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ САВИЧ (слайд 9), УШИНСЬКИЙ КОСТЯНТИН ДМИТРОВИЧ (слайд 10).

Павлусенко С. О. «Вклад вітчизняних педагогів у розвиток освітнього процесу та педагогічної науки в цілому». (слайд 11)

(слайд 12) Історіографія розвитку освіти на Поділлі в першій половині ХІХ ст. є складовою історії вітчизняної педагогічної думки. Аналіз досліджень з цієї проблеми засвідчив, що регіональному вивченню освітнього питання присвячено чимало наукових розвідок, однак, виявлено брак інформації в проблемі освітнього поступу на Поділлі в першій половині ХІХ ст., адже вказану проблему розглядали переважно в контексті розвитку освіти та культури України загалом.

Пріоритетними принципами в дослідженні історіографії розвитку освіти на Поділлі в першій половині ХІХ ст. були обрані: принцип історизму, що дозволив визначити історичні умови виникнення джерела та первинних його функцій, об’єктивності – забезпечував критичну та максимально об’єктивну роботу з архівними джерелами та науковою літературою, всебічності й цілісності – запобігав упередженому ставленню в оцінці змістової інформації джерел.

Історичні спогади М. Чалого, який свого часу перебував у Немирівській гімназії і виклав власні спостереження в книзі «Мої спогади про перебування в Немирівській гімназії» (1876 р.), дають змогу осмислити зміст навчання в тогочасних школах, визначити методичну складову навчально-виховного процесу. Він описує педагогічний досвід учителя математики О. Волковського, який, окрім власне фахової дисципліни, займався фольклористикою і записав понад 600 казок та бувальщин, а також учителів: російської словесності – І. Шульгіна, латинської мови – фон Мерса, історії – Модзалевського, математики – Т. Пристюка. М.Чалий писав, що станом на початок ХІХ ст. не було посібників з дидактики та виховання, тому викладачі працювали, виходячи з власного розуміння своїх обов’язків [12, с. 12].

У ході дослідження проблеми розвитку освіти на Поділлі в першій половині ХІХ ст. було виявлено залежність цього процесу від низки складних соціально-історичних передумов, вивчення яких дало змогу визначити рівень поширення освіченості серед населення регіону, тенденції, особливості та етапи становлення шкільної справи. Для об’єктивного аналізу зазначених чинників було використано історико-системний та хронологічний принципи викладу досліджуваного матеріалу.

Особливістю Подільської губернії в першій половині ХІХ ст. є зміна політичного підпорядкування та неоднозначність політики центрального уряду в регіоні, географічна віддаленість від центральних органів державного управління, соціально-економічна відсталість, що була зумовлена кріпосницьким ладом, який утримував провідні позиції в сільському господарстві, полікультурність та етнічна строкатість регіону. Крім того, І. Альошенцев зазначає, що подільський регіон тривалий час розвивався поза межами Російської держави, а тому тут укорінились традиції, що значно відрізнялись від загальноімперських [1]. Вашій увазі пропонується перегляд відеоролику про розвиток освіти та науки України у другій половині ХІХ століття (відео 2). (слайд 13)

Лірник Л. А. «Соціально-культурні та історичні передумови розвитку освіти на Поділлі в першій половині ХІХ ст». (слайд 14)

(слайд 15) У процесі дослідження проблеми розвитку освіти в Подільській губернії в першій половині ХІХ ст. були проаналізовані особливості професійної діяльності учителів регіону. Базуючись на архівних та історико-педагогічних джерелах, визначено основні особистісні та професійні якості, якими мали володіти учителі, та виокремлено особливості їхньої педагогічної майстерності.

У середні віки питання підготовки вчителів було предметом науково-практичних інтересів Я. Коменського, Й. Песталоцці, А. Дістервега тощо. Так, Я. Коменський називав учителя майстром, а школу – майстернею, він зазначав, що вчитель повинен бути всебічно розвиненим, висококультурним, володіти красою мови, комунікативністю, уміти вникати в мислення дитини та захоплювати її увагу [2, с. 71].

До питання розвитку особистісних якостей педагога звертався свого часу Г. Сковорода, який з цього приводу висловився так: «неодмінна якість педагога – покликання. Наставник має пам’ятати про власну гідність, бути безкомпромісним, чесним, служити добру, виявляти любов і повагу до особистості учня» [2, с. 73].

(слайд 15+клік) У XIX ст. учителів для церковно-приходських шкіл готували церковно-вчительські школи, а також двокласні вчительські школи. Право обіймати посаду вчителя мали особи, що закінчили духовні семінарії або вісім класів гімназії Міністерства народної освіти. Багато вчителів, які проживали далеко від педагогічних навчальних закладів або з економічних причин, не мали педагогічної освіти й отримували звання вчителя після складання педагогічних іспитів [7, с. 348].

У 30-х рр. ХІХ ст. російська влада стала відкривати парафіяльні училища. Це були не церковні, а власне державні навчальні заклади, котрі відкривало Міністерство народної освіти і на балансі якого вони перебували. «Приходськими» ж вони іменувалися лише тому, що в умовах відсутності професійних педагогів у них часом викладали священно- та церковнослужителі.

У Положенні від 8 листопада 1845 р., яке було видане Міністерством народної освіти, чітко регламентувались права та обов’язки вчителя. У своїй викладацькій діяльності учитель повинен був ураховувати вікові особливості учнів і рівень їхніх умінь та навичок, він мав пояснювати матеріал доступно, у роботі використовувати методи диференційованого навчання, особливу увагу приділяти тим учням, яким навчання дається важко, але й не забувати про заохочення старанних учнів.

Як зазначено в документі, «учитель у процесі викладацької діяльності не повинен втрачати головної мети виховання – моральної. Провідним в успішній роботі є прив’язаність учнів до наставника; він легко може її здобути, діючи на учнів не лише погрозами та страхом, а й смиренністю, лагідним переконанням та повчальним прикладом» [9].

(слайд 15+клік) Від педагогів вимагали вільного володіння дидактичними та академічними здібностями, рекомендували не використовувати суто механічні методи навчання, але сприяти збагаченню розуму учнів корисними та потрібними істинами. Директорам та наглядачам видавали розпорядження, згідно з яким вони вели постійний нагляд за вчителями, аби останні не перевантажували дітей лише вивченням текстів напам’ять, а підводили їх до розуміння того чи іншого факту, починаючи з простого та доступного для них пояснення, зупиняючись на кожному слові. Наглядачі особливу увагу звертали на методи, якими користуються вчителі під час викладання свого предмета [8, арк. 80].

У Немирівській гімназії старший учитель Єрофеєв переклав на російську мову твір «Загальна історія народів та держав Середньовіччя», який в оригіналі має назву «Allgemeine Geschichteder Vőlker und staaten desmittel-alters», згодом побачила світ книга «Основи арифметики» учителя Волковського, який також займався перекладом «Основ алгебри» Гречини [3, с. 21; 4, с. 26; 5, с. 20; 6, с. 18].

Стосовно стилю педагогічного спілкування між учителями та учнями в навчальних закладах Поділля першої половини ХІХ ст., то, згідно з аналізом документів, епістолярних та наративних джерел, він мав переважно авторитарний характер. Учитель одноосібно приймав будь-які рішення, у спілкуванні з учнями застосовував переважно вимоги, які висловлював у жорсткій формі.

Діяльність учителів навчальних закладів Поділля в першій половині ХІХ ст. не обмежувалась лише викладанням навчальних предметів, вони виконували також роль інспектора спільних квартир, де проживали учні, займались з ними позаурочною підготовкою домашнього завдання, особливо з тими, хто мав труднощі в навчанні. Вони суворо контролювали дисципліну в помешканнях, займались позаурочною виховною роботою серед школярів.

До обов’язків учителів подільських шкіл, особливо гімназій, входило виконання функцій класного керівника, а саме:

1) ретельно вести класний журнал, де відзначали успіхи учнів з усіх предметів, а також записували зауваження;

2) укінці кожної навчальної четверті виписувати оцінки та зауваження на кожного учня в спеціальні атестаційні табелі;

3) контролювати ведення індивідуальних щоденників успішності школярів [11, с. 260-261].

Окрім шкіл розвивались і, так звані, реальні училища. Так, наприклад, виходячи з прийнятих Міністерством Народної освіти „Постанов”, у квітні 1882 року подільський губернатор задовольнив клопотання вінницького голови про відкриття у місті реального училища. З огляду на це, 12 червня 1889 року Вінницька міська дума прийняла рішення про переведення з Могилева-Подільського реального училища до Вінниці і перетворення його на шестикласне. Таким чином, на території Поділля наприкінці XIX ст. функціонувало єдине реальне училище на всю губернію.

Афанасьєва Л. Г. «Вклад діячів культури і мистецтва у розвиток художньої освіти Поділля». (слайд 16)

(слайд 17) На початку XX ст., були створені реальні училища в Проскурові (1904 р.), Барі (1906 р.), Кам’янець-Подільському (1907 р.). Велика увага в реальному училищі приділялась предметам природничо-математичного циклів, а також географії, історії та креслення. В молодших класах учні вивчали каліграфію. У зв’язку із забороною викладання в навчальних закладах української мови, заняття велися виключно на російській. На високому рівні в реальному училищі було поставлене й фізичне виховання за що на Всеросійській виставці гігієни, яка проходила в Петербурзі, навчальний заклад був відзначений золотою медаллю.

(слайд 17+клік) Обов’язковим предметом у навчальному закладі був і „закон Божий”, який викладався священиком І.О. Шиповичем, автором ряду наукових праць з історії Поділля.

Вимоги до учнів реального училища, як у поведінці, так і в навчанні, були суворі. За відставання в навчанні залишали на повторний курс, нерідко по 3-4 рази, а то і зовсім виключали з училища. Так, у річному звіті Вінницького реального училища за 1897 рік говорилось, що до закінчення курсу вибуло 40 учнів, тому в шостому (випускному) класі навчалось лише 16 чоловік.

(слайд 17+клік) З них тільки 14 отримали атестат про закінчення навчального закладу. Серед випускників найвищий відсоток складали діти дворян, чиновників і купецтва. Діти з сімей нижчих станів, зокрема селян, до шостого класу не залишалися. З приводу цього подільський губернатор наголошував, що „молодші класи реальних училищ, розташованих у містах Вінниці, Кам’янець-Подільському та Барі переповнені, а в старших класах учнів майже не має…” [10].

Такі короткі відомості про освіту Поділля дають поштовх для сучасних педагогів не залишатись осторонь від розвитку і удосконалення своїх педагогічних умінь. Все, що ми отримали у спадок від видатних педагогів та історії розвитку навчальних закладів, потрібно не забувати, а навпаки розширювати та удосконалювати.

Часто у своїй роботі ми використовуємо влучні цитати і вислови видатних педагогів, письменників тощо. Ось кілька з них. (слайд 18) Пропоную вашій увазі інтерактив на встановлення відповідностей висловів і педагогів, яким належать ці вислови:

(слайд 19)

(слайд 20)

Немає людей, більш допитливих,

невагомих, більш одержимих думками

про творчість, як учителі.

В. Сухомлинський

(слайд 20+клік)

 

Література:

  1. Альошинцев И. А. История гимназического образования в России (XVIII-XIX вв.) / И. А. Альошенцев. – СПб., 1912. – 352 с.
  2. Барбіна Є. Професійна майстерність учителя в історії педагогічної думки / Є. Барбіна // Рідна школа. – 1998. – №2. – С.71-74.
  3. Общий устав императорских российских университетов. – СПб., 1835. – 42 с.
  4. О возвышении платы за учение в высших и средних учебных заведениях // Журнал Министерства народного просвещения. – Т. 61. – 1849. – С. 97.
  5. О трудах профессоров и прочих преподавателей // Журнал Министерства народного просвещения. – Т. 37. – 1843. – С. 20.
  6. О трудах профессоров и прочих преподавателей // Журнал Министерства народного просвещения. – Т. 29. – 1841. – С. 18.
  7. Педагогическая энциклопедия в 4-х т. / Под ред. И. А. Каирова, Ф. Н. Петрова. – Т. 3. – М.: Советская энциклопедия, 1968. – 880 с.
  8. Переписка с правящими учреждениями (1810 г.) // Вінницький обласний державний архів. – Ф. 844. – оп. 1. – спр.9. – арк. 80 (162 л.).
  9. Положение об испытаниях в учебных заведениях Министерствва народного просвещения // Журнал министерства народного просвещения. – Т. 49. – 1846.
  10. Розвиток системи професійної освіти на Поділлі наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Олександр Кошолап / Вінницький державний педагогічний університет.
  11. Стрибульский С. Историческая записка о Немировской гимназии 1838-1888 / С. Стрибульский. – Немиров, 1888.
  12. Чалый М. К. Воспоминания 1844-1852 / М. К. Чалый // Из «Киевской старины». – К., 1895. – 141 с.

На правах реклами

Ваш пошук роботи
починається тут.

Допоможи адміністратору
Система Orphus
Форма входу
Пошук
Календар
«  Грудень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Ми в Facebook
Реклама
Наше опитування
Як Вам наш сайт?
Всього відповідей: 733
Наші фотографії
Статистика
Архів записів
Copyright McWest © 2019Використовуються технології uCoz